[Приспів]
Якщо раптом, моє авто потрапить в аварію
Або літак, у який сідаю, вирішить, що це мій останній день
Я хочу, щоб ти знав, коли ти почуваєшся самотнім і наляканим
Ти не єдина людина в світі яка не в нормі
Серед нас мільйони таких як ти, як ти
Таких як ти, як ти
Серед нас мільйони таких як ти, як ти
Таких як ти, як ти
[Куплет 1]
Цікаво, як розум може блукати, але водночас зупинитися, щоб попліткувати
І поспілкуватися зі спогадами, які тобі й мені не дуже подобаються
Можливо, ти хочеш знайти кохання, можливо, ти втратив того, ким був
Можливо, ти так же, як і я, відчуваєш потребу залишатися в своїй колії
Тому що, якщо ти вийдеш з неї, ти можеш відчути, що ти більше не є собою
Вражаюче, як розум може перекручувати реальність
Цікаво, що ніхто не може одягнути твоє взуття
Але все одно пов’язують та відчувають те саме, тож у певному сенсі ми знаєм як це
Ти коли-небудь думав про те, як це було б
Якби хмари розійшлися і ти побав би світло?
Якби двері були відкриті, ти б полетів
Або просто закрити штори й залишитися всередині?
Давай прогуляємся, давай ризикнем
Мені теж страшно, і це стає так спокусливо
Коли ти спустошений, зректися всього
Цінуєш, коли чітко знаєш
Ти був похований у власній казці
Душа пробиває в мені купу дірок
Я знаю як це, але якщо ти
Думав, що ніхто не знає як це, ось чудова теорія
Випустіть свій гнів, нехай ваш розум летить
До сходу сонця, це може бути дуже страшно
Зроби свою віру різною, відчуй яскравий біль
Але тягар недаремний, чуєш? (Чуєш мене?)
Якщо раптом, моє авто потрапить в аварію
Або літак, у який сідаю, вирішить, що це мій останній день
Я хочу, щоб ти знав, коли ти почуваєшся самотнім і наляканим
Ти не єдина людина в світі яка не в нормі
Серед нас мільйони таких як ти, як ти
Таких як ти, як ти
Серед нас мільйони таких як ти, як ти
Таких як ти, як ти
[Куплет 1]
Цікаво, як розум може блукати, але водночас зупинитися, щоб попліткувати
І поспілкуватися зі спогадами, які тобі й мені не дуже подобаються
Можливо, ти хочеш знайти кохання, можливо, ти втратив того, ким був
Можливо, ти так же, як і я, відчуваєш потребу залишатися в своїй колії
Тому що, якщо ти вийдеш з неї, ти можеш відчути, що ти більше не є собою
Вражаюче, як розум може перекручувати реальність
Цікаво, що ніхто не може одягнути твоє взуття
Але все одно пов’язують та відчувають те саме, тож у певному сенсі ми знаєм як це
Ти коли-небудь думав про те, як це було б
Якби хмари розійшлися і ти побав би світло?
Якби двері були відкриті, ти б полетів
Або просто закрити штори й залишитися всередині?
Давай прогуляємся, давай ризикнем
Мені теж страшно, і це стає так спокусливо
Коли ти спустошений, зректися всього
Цінуєш, коли чітко знаєш
Ти був похований у власній казці
Душа пробиває в мені купу дірок
Я знаю як це, але якщо ти
Думав, що ніхто не знає як це, ось чудова теорія
Випустіть свій гнів, нехай ваш розум летить
До сходу сонця, це може бути дуже страшно
Зроби свою віру різною, відчуй яскравий біль
Але тягар недаремний, чуєш? (Чуєш мене?)
Comments (0)
The minimum comment length is 50 characters.