[Інтро]
Ми як хвилі, які не знають
Свого початку, свого кінця
Обіцяй: коли накриє, коли ми зникнем
Не забувати риси мого лиця
[Куплет 1]
Хвиля змиває пісок
Де він повертається знову на берег
Так душі повернуться наші до свого початку, згідно езотерик
Я буду назавжди на твоїй хвилі, на твоїй радіостанції
Щоб, коли ми будемо вдвох, впізнати тебе по рідній вібрації
[Приспів]
Ми як хвилі, які не знають
Свого початку, свого кінця
Обіцяй: коли накриє, коли ми зникнем
Не забувати риси мого лиця
[Куплет 2]
Сьогодні я знову проспала —
В під'їзді дим сусідських цигарок
Замість сніданку нотації мами
"Мам, я запізнююсь на урок!"
Часто ненавиджу школу
Та більше за все я боюся забуття
Бо, пізно чи рано, всі люди стануть
Випускниками школи життя
Ми як хвилі, які не знають
Свого початку, свого кінця
Обіцяй: коли накриє, коли ми зникнем
Не забувати риси мого лиця
[Куплет 1]
Хвиля змиває пісок
Де він повертається знову на берег
Так душі повернуться наші до свого початку, згідно езотерик
Я буду назавжди на твоїй хвилі, на твоїй радіостанції
Щоб, коли ми будемо вдвох, впізнати тебе по рідній вібрації
[Приспів]
Ми як хвилі, які не знають
Свого початку, свого кінця
Обіцяй: коли накриє, коли ми зникнем
Не забувати риси мого лиця
[Куплет 2]
Сьогодні я знову проспала —
В під'їзді дим сусідських цигарок
Замість сніданку нотації мами
"Мам, я запізнююсь на урок!"
Часто ненавиджу школу
Та більше за все я боюся забуття
Бо, пізно чи рано, всі люди стануть
Випускниками школи життя
Comments (0)
The minimum comment length is 50 characters.