Інь так довго шукав свій ян
Задавав світу багато питань
Та відповідь його чекала там
Де сила віри, а не сила знань
Янь так довго шукав свій інь
Інь був поруч, але тінь
Не давала бачити йому в пітьмі
Що для того, щоб любити треба стати дітьми
Бути, бути, бути дітьми
Бути дітьми
Хто, як є не ми?
То був останній потяг
Справжнього кохання
Та ми на нього встигли
Бо не може інь без яня
То був останній потяг
Нашого спасіння
Та ми на нього встигли
Бо не може янь без іня
Звертати не туди і витирати мокрі очі
Потім знову повертати додому посеред ночі
І блукати та знаходити один в одному віру
І запалювати ту любов, яка уже жевріла
Задавав світу багато питань
Та відповідь його чекала там
Де сила віри, а не сила знань
Янь так довго шукав свій інь
Інь був поруч, але тінь
Не давала бачити йому в пітьмі
Що для того, щоб любити треба стати дітьми
Бути, бути, бути дітьми
Бути дітьми
Хто, як є не ми?
То був останній потяг
Справжнього кохання
Та ми на нього встигли
Бо не може інь без яня
То був останній потяг
Нашого спасіння
Та ми на нього встигли
Бо не може янь без іня
Звертати не туди і витирати мокрі очі
Потім знову повертати додому посеред ночі
І блукати та знаходити один в одному віру
І запалювати ту любов, яка уже жевріла
Comments (0)
The minimum comment length is 50 characters.