H.G. Wells - The Island of Doctor Moreau (Chap. 2) (Український переклад/Ukrainian Translation) Lyrxo Ukrainian Translations (Український переклад)

II. ЛЮДИНА НІЗВІДКИ

Каюта, в якій я опинився, була маленька й досить-таки занехаяна. Якийсь білявий, середнього віку чоловік із солом'яно-жовтими вусами й обвислою нижньою губою сидів поруч, тримаючи мою руку. Добру хвилину ми мовчки й зосереджено дивилися один на одного. Очі він мав водяні й сірі, навдивовижу позбавлені будь-якого виразу.

Згори почувся такий звук, ніби хтось там ударив по залізному ліжкові, а далі глухо й люто заричала якась велика звірина. Чоловік, що сидів біля мене, відразу ж заговорив.

Він повторив своє запитання:

- Як ви себе почуваєте?

Пригадую, я відповів, що почуваю себе добре. Я не міг тільки добрати, яким чином опинився тут. Певне, він прочитав це запитання з мого обличчя, бо я сам свого голосу не чув.

- Вас, уже безнадійного, підібрали в човні з «Леді Вейн». На борту човна була кров.

Цієї ж миті погляд мій зупинився на моїй руці. Вона була така худа, що скидалася на шкіряну торбу, в якій теліпаються кістки. Дивлячись на неї, я враз пригадав усе, що сталося в човні.

- Випийте оце, - сказав незнайомець, подаючи мені якусь холодну червону рідину, що смаком нагадувала кров. Я одразу відчув себе краще.

- Маєте щастя, - додав він, - що потрапили на судно, де є лікар. - Мова у нього була якась булькотлива, з помітною шепелявістю.

- А що це за судно? - повільно запитав я охриплим від довгої мовчанки голосом.

- Це невеличка торговельна шхуна, що йде з Аріки до Кальяо. Звідки вона взагалі взялася - я не допитувався. Певно, що з країни вроджених йолопів, не інакше! А сам я - пасажир із Аріки. Той дурень, що володіє судном, - він же й капітан, на ймення Девіс, - загубив свої капітанські права, чи щось таке. З усіх безглуздих наймень він не спромігся вибрати своєму суднові нічого ліпшого від «Іпекакуани». Проте, коли море спокійне, ця лушпайка йде не так-то й погано.

Раптом згори знову долинув якийсь шум - гарчання тварини разом із людським голосом. Потім хтось вигукнув: «Нема погибелі на цього бовдура!» - і все затихло.