H.G. Wells - The Island of Doctor Moreau (Chap. 14) (Український переклад/Ukrainian Translation) Lyrxo Ukrainian Translations (Український переклад)

XIV. ДОКТОР МОРО ПОЯСНЮЄ

- А зараз, Прендіку, я поясню вам геть усе, - сказав доктор Моро, коли ми поїли й випили. - Слід сказати відверто, що ви найдеспотичніший гість із усіх, кого я будь-коли приймав. Попереджую - це остання моя поступка вам. Якщо й удруге будете погрожувати самогубством, я не втримуватиму вас, хай би це навіть і було мені прикро.

Він сидів у поламаному шезлонгу, тримаючи вправними білими пальцями напіввикурену сигару. Світло великої лампи падало на його сиве волосся. Він дивився крізь маленьке віконце на мерехтливі зорі. Я сидів якомога далі від нього по другий бік столу, не випускаючи з руки револьвера. Монтгомері десь вийшов. Невелика це була втіха сидіти разом із ним сам на сам у цій малій кімнатці!

- Ви допускаєте, що піддана вівісекції людська істота, як ви її називали, всього лише пума? - запитав Моро.

Він таки змусив мене глянути на те страхіття у внутрішній кімнаті, аби я впевнився, що воно не людина.

- Так, то пума, - відповів я, - і ще жива, але така пошматована й покалічена, що не доведи Господи коли-небудь побачити щось подібне! З усіх підлих...

- Це дурниці, облишмо, - сказав Моро. - Принаймні дайте мені спокій з цими дитячими жахами. Так, як ви, думав колись і Монтгомері. Отже, ви погоджуєтесь, що то пума. Сидіть спокійно, доки я викладатиму вам свої фізіологічні теорії.

Почавши тоном украй знудженої людини, він поволі запалився темою розмови і пояснив мені суть своєї праці. Говорив він дуже просто й переконливо. Часом у голосі його прохоплювалися саркастичні нотки. Тоді я паленів від сорому за себе.

Виявляється, створіння, що я їх бачив, - не люди і ніколи не були людьми. Це - тварини, тварини, що набули людської подоби, живий приклад тріумфу вівісекції.

- Ви забуваєте, що може зробити вправний вівісектор із живої істоти, - сказав Моро. - Як на мене, то я ніяк не збагну, чому все, що я тут здійснив, не було здійснено раніше. Дрібні досягнення в цьому напрямі - як-от ампутація, втинання язика, вирізування окремих органів - знані давно. Вам, певне, відомо, що косоокість за допомогою хірургії може бути вилікувана? По вилученні деяких органів у тілі стаються різні другорядні зміни - порушення пігментації, модифікація пристрастей, зміни в утворенні сальних тканин. Безперечно, все це вам відоме?

- Звичайно, - відповів я, - однак ці ваші потворні істоти...

- На все свій час, - обірвав він мою мову, махнувши рукою. - Я щойно починаю. Отже, це тільки звичайні зміни організму. Хірургія здатна на серйозніші речі. Вона може як руйнувати, так і творити. Певно, вам доводилося чути про пластичну операцію, до якої вдаються при пошкодженні носа? На лобі підрізують клаптик шкіри, повертають його до носа, і він у такому вигляді приживлюється. Це щось ніби прищеплення до живого організму його ж власної тканини. Так само цілком можливе перенесення живої матерії з одного організму на інший, - візьміть, наприклад, зуби. Такі живці шкіри й кісток полегшують загоювання. Хірург вміщує всередині рани клаптик шкіри чи потрібну кістку, що дістав од живої чи тільки-но вбитої тварини. Гантер, - може, ви чули про це, - прищепив бикові до шиї півнячу шпору. А щури-носороги алжирських зуавів? Ці потвори спродуковані у той же спосіб: вирізані з хвоста шматочки шкіри переносять щурові на ніс, і та шкіра приростає там.

- Спродуковані потвори! - вигукнув я. - Цим ви хочете сказати мені...